Знаю одного приємного дідуня, що вже пів століття сідає обідати, перше смачно сьорбаючи, а далі ласо плямкаючи. Родина, поколена різницями культурного стану, що-разу робить йому на тім слушну увагу. Але дідусева добрячість і певність і досі не піддаються: добрячість боронить родину від діда, а певність — діда від родини.
Немає коментарів:
Дописати коментар