Угайка

Родиме життя української мови в добрій злагоді з ужитком у народі й у краснім нашім письменстві, а також належним одсьвічуванням у словникарстві, обійняло історичний час пересічного людського життя, що склалося в середині ХІХ ст. й було перетяте після першої третини століття ХХ-ого.
Що-ж, таки справді правдиво-народня література може йти тільки поруч з народнім життям. Походили-походили, та й пішли собі. Дивлячись услід цьому тяжкому, але препишному спільному життю, хочеться гукнути в величну спину: "Постривай, красо, не йди, ти — чудовна!"