Живе письменник: дав Бог хист, увесь талант срібла розчиняється в вині, з кришталевого каламаря виплазовують на папір нескінченні, химерно сплетені черви ниткових думок і слів, що лежать хмарно, неприступне, сповиті в білявих мряках, мов у заклятім сні.
Безум у вині? Бігом до надсьвідомого мосту й шубовсть у води глибсьвідомого, де дном, мов сом, лізе психоаналіза.
Сліпий писар, п'яний і сліпий? Треба гоїти йому очі, гоїти до кінця.
А смерть у темноті? То зупинка перед дверима до правдешнього мороку. Ми всі сидітемем перед ними й читатимем довгі, як ніч, рядки, не посилаючи по каганця.
Безум у вині? Бігом до надсьвідомого мосту й шубовсть у води глибсьвідомого, де дном, мов сом, лізе психоаналіза.
Сліпий писар, п'яний і сліпий? Треба гоїти йому очі, гоїти до кінця.
А смерть у темноті? То зупинка перед дверима до правдешнього мороку. Ми всі сидітемем перед ними й читатимем довгі, як ніч, рядки, не посилаючи по каганця.
Немає коментарів:
Дописати коментар