За шапкування

 Розумовою працею обслуговуючи иньших, можна здіймати шапку, т'але не годиться скидати голови. Хоч, направду сказати, щира душа козацькая, тільки наложивши шапку, дістає цілу голову. Тому сама шапка, коли за нею шукано, зветься "безголів'ям".

Нечувані слова

 Коли оповіщаш, що щось є словесно втерте, оклепане, заялозане, напруго всьвідомлюєш, що висьвідчуєш загальники геть нечуваними словами.

Пандемічний обсяг

 Сповна розуму чоловік, але трохи божевільний. Дак воно й не вадить, то вже й ходить собі без гріха. А з гріхом біснуваті, чиє шаленство таке пошесне, що набирає аж пандемічного обсягу.

З-під губи

 Де-некому наша мова така рідна, що він її, як тої вже родички-набридухи, й знати не хоче. Геть аж і не говорить із єю. А як і мовить слово, то через губу, а більше — й з-під губи: ніби собаці кине.

Апартаменти й кавалірки

 У "Словникові чужомовних слів" 1932 року пише, що "Апартамент — розкішне помешкання з кількох кімнат". Розкішне визначення! Зразу знати, що з мене кавалір старого гарту, бо, й оженившись, я тільки заглядався на об'яви про найняття "апартаментів", але ніколи й не думав іти й те "розкішне помешкання" хоч подивитися. "То про багатирів!", — мрійливо гадав собі я, минаючи десь-колись у Криму потужного щита з спокусливою об'явою, саме коли "вечір мрійно обіймав синє небо, все обертаючи на неясність і мріння". А оце днями мене просьвітили сьогочасними вогнями. Виявляється, теперішній апартамент — то колишня kawalerka чи кавалірка в розумінні парубоцької кватирі: кухня-вітальня й купільня-вбиральня-спочивальня (чи пак ванькирчик). А обслуга — спільно-загальна. Одна на ввесь апарт-отель.

Сини та дочки

 Булих псів і сучок тепер годиться ґречно величати "хлопчиками" й "дівчинками". То тільки людей можна й далі називати "собачими синами" й "сучими дочками".

Котолюби та псюрники

 Любитель котівства по нашому зветься дуже лагідно: "котолюб", "котячий батько". Гарно, еге-ж? Зразу стає зрозуміле оте ніжне "воно в мене хлопчик", "це наша дівчинка" — любов, батьківство! А от хто, скажіть, дозволить на теє, щоб його величали "собачим батьком"? Чи навіть "суколюбом"? Доведеться кінологічно помиритися на старому, доброму, скромному нашому "псюрникові".