Доброзвичайне мовлянство

 Виправляти людям мову не то нечемно, ба й неинтелиґентно. Дак а що-ж робити интелиґентові з своєю мовною, шануючи слухи ваші, культурою? Тому багато хто покірливо переходить на суржик-мішанку. Щоб нікому не кривдно, а тільки народові. Бо народу вже нема, а як і є десь якісь недобитки, то їм, невченим із вищою осьвітою, мішанка за мову править: то вже irony is waisted on them. Як, власне, й grammernazism. 

Можці

 Бувають чоловіки, що так багато можуть, що через життя (впродовж) не встигають до ладу чогось навчитися й тому кінець-кінцем нічого не вміють. То страшна спокуса околові (чи, як теперки заведено казати, "оточуючим". А самим можцям і байдуже: далі собі можуть.

Чом тільки за чоловіцтво річ? А жіноцтво все й може, й уміє.

Business of being busy

Business of being busy — одностайна гідна відповідь на запосіліть ШИ (вкраїнці вчаться вже говорити й "ші", та підупала мова таки трохи опирється тим просьвіченим своїм мовлянам). Дак от business of being busy. А ще й балакання в режимі off-line, бажано навіть геть бездротово. Бо ШИ без дротів ніколи не зможе: десь він має бути, той хоч одненький живильний дріт.

Своя хата

 Мовознавці чогось так уважають, що наша мова дуже добре дається римувати-версихвікувати. А от як почитаєш наших поетів, то зразу бере підставний сумнів: дуже вже рідна мова їм заваджає своєю хатою.

Про безсрібників-безскоромників

 Мама ще по старому телебачать, то вже й я, гостюючи, позираю на той екран, а, навіть і не дивлячись, то вже хоч слухаю. Старі, заслужені жирналисті, вже навіть і відверто сиві, проте, звісно, жваві й гарні — а як-же! І мову мають... жваву, безперечно. Рясно притрушену якимись молодечими й суспільно-політичними маркерами, се-б-то москалізмами, англицизмами й полонізмами. Тим часом я собі ось яку думку гадаю: тридцять і три роки живиться людина власне вкраїнською мовою, просто кажучи, смашно її їсть, ніби намащуючи густий кав'яр на ріску чорного хліба, а вкраїнського опрічного слова, вкранського виразу осібного знати так і не бажає. Чи-ж воно не масно, не поживно? Чи-ж тільки воно бережеться й заховується про безсрібників-безскоромників?

Простоволоситься

 Чоловік уже скинув шапку перед сьвітом (хіба де-котрий іще потрапить їсти в картузі). І зробився чоловік не вільний, а навпаки ніби вічно присутній, ніколи не відпущений. Бо відпущений насуває шапку як гідність і нарізність свою. А так "він забув, де він, перед чиїм лице пристоїть". А таки шапкується йому, простоволоситься.

Хвилологів день

 Нині, подейкують, хвилологів день. Якого такого хвилолога-б тим повіншувати? Як ви знаєте якогось хвилолога, то знайте, що то не я.