Із села Бебех

 Як на грапа де ля Хвер, то це надто мало. Як на Отоса — теж не гурт. Але нагально пропонують і притьмом просять. Як перенести шляхетного Дюму на родючий український ґрунт, то не здасться таке ні грапові Потоцькому, ні простому Лотоцькому. Не знати, хто й пристане на таке. Потрібен вех із села Бебех.

У міських умовинах

 У міських умовинах із фавни — самі фавни. Більше нічого з дикої природи не виявляється. Та й те — потаємне, з'ясоване тільки мавкам.

Без господи

 Загалом беручи, хатні тваринки мають тепер до хати той самий стосунок, що й хатні людинки. Все це вкупі — хатня фавна, хатній тваринний сьвіт. Бо нема хазяйствечка-господарствечка. Бо нема господи.

Усе ловке

 Котусі являють собою безґрутовне запевнення в тому, що приємне на око й пухнасте на дотик і в цілковитій непотрібності своїй може бути дуже й дуже ловке. А все ловке може бути якось виправдане. Для багатьох ловких це становить несьвідомий образ і безпритомне виправдання видимій безглуздості чинного людського житів'я. За таке об'явлення котів дуже люблять.

Сторіз

 Наші stories — то сторіз. Історійок нашинковано й нас накраяно стокротно.

Читаченьки проти слухаченьків

 З'ясував, що перекладницькі контори визначають якість усного перекладу не слухом, а зором. Так, не вухом, а оком міряють. Га, добрезний зірко! А як досьвідчили? А в резюмі вичитали. Навіть не байок його послухали, як він там перекладачив, а довірливо вгледіли в документі, що невідомо, чи людина й спорудила.

В мішках у натовпі

 Натовпилося перекладчиків — аж земля віртуально гуде. Працедавча й сприймуща публіка очицями луп, луп, але чує лиш ніженьками туп, туп. Бо за курявою ціле військо вистрибує в наступ у мішках: зірко за зірком. Як вони ходять, як вони бігають — хто дізна? Що собі тямлять, що собі думають — хто спита?