Лихий урок

 Голосовий, так зветься, помічник сам дзвонить і чарівливим відьомським голосом пропонує "безкоштовний урок". Хоче либонь заспокоїти, що некоштовний пристріт мене духовно нічого не коштуватиме. Т'але лихо зуроченому! Сьвя-сьвят-сьвят! І, напровсяк, тьху-тьху-тьху.

Їстина

 Чи маємо ми слово "їстина"? А малося-б мати. Бо це особлива, опрічна правда.

Дрібка правди й зерня истини

 Доля правди — щерабата доля. З усім тим, українці багато де шукають за тою долею й убачають її. Хай-би скільки їм переказували байок і казок про безщасну правдину долю, вони вперто повторюють: онде-о доля истини, ось-ось-о доля правди. Як у давно закиненому, ще й затопелному золотнищі, ввижається крізь водні товщі, як та золотиночка, дрібка правди й зерня истини, що на цілий талан стане.

Щоб не здуріти

 Гарне слово нам загубилося, гарне й добре: "здуміти". Тепер здумляються люде: що воно таке? Дуже вже схоже на "здуріти" — аж надто вживане. Здуміти, щоб не здуріти. Повертаймо слово-оберіг!

Нетримання з недодержуванням

 Спершу воля друку, а далі й низова воля недрукованого, т'але розпублікованого слова призвели до безвільного слова нетримання. І недодержування.

Як паскудно

 "Як паскудно наша молода ґенерація вміє рідної мови!", — без остороги муркнув Кониський. А Леся, як найголосніша тої ґенерації заступниця, з тих слів і покривдилася. Бо не дурно-ж назвалася вона просто зразу Вкраїнкою насупор усім шовинистим?! То вже мусіла вчитися рідної мови й уміти єї. Спершу скривдилася, а далі й сьміялася, як то буває в людей, поки вони ще належать до молодої ґенерації, а не ґенерації просто. На старих письменників і дивитися не кортіло.

Леся доказала свого. Т'але минули роки й цілі ґенерації, а я знов думаю: "Як паскудно..." Т'але нікому а ні чичирк. Бо ще присікається якась Леся.

Життьові відходи

 І чого зразу "мразь"?! Дуже вже кривдно вкраїнцеві чути тую ганебну московщину. От скажи спершу просто: "Покидь мізерна!" Тоді так узиваний одійде од тебе не в обижі, а в зажуреній задумі: що воно за знак? І так думно відіййшовши, посуне собі "поводитися" з життьовими своїми "відходами", а не порати покидьки.