понеділок, 7 вересня 2026 р.

По-за нашим полем

 Що-до перекладу, то я вже давненько переживаю там out-of-body experience: як ніби то не я, а якийсь астронавт нишком вийшов ув астрос, ой, вибачайте, космос, і зазирає в ілюмінатор, бачучи там себе самого при пильній роботі.
Тільки насправді саме робота становить хоч і поганенький, перехняблений, а таки космос. Я-ж із того захищеного капсулею космосу мимоволі виходжу собі в неймовірний хаос. І з того вже замуту спостерігаю зосередженого перекладаря, що знестямки дає роботі свій кривуватий лад. Спершу я бачив так лиш себе, а далі почав бачити всякого — неможливо, нищівно об'єктивними очима: не жаден ні хліба, не жаден ні грошей.

Спис до читання

 Мій спис до читання, а не "список читання", як у вчених людей, відбиває, а не "відображає", як у дрюкованих, всьвідомлений, а не "осмислений", як ув очитаних, намір націялятися, а не поціляти.

Марний уплив

 P.D. (з дому Джеймсівна, в заміжжі Вайтова) почала писати романи, маючи десь сорок років, родину, вічно хворого чоловіка та ще й державну службу, де сумлінно пропрацювала аж до самісінької пенсії. Прожила 94, написала 14 романів, що дуже добре продавалися. Шкода, що я передше не був із єю знайомий: либонь і моє життя під таким добродатним впливом не наразилося-б на марний уплив.

Щоб скот плодив і хліб родив

 На Гербертовому Велзовому прикладі ми ясно бачимо, як прості, зате хвилясті соціяльні ідеї надійно запліднюють творчу уяву письменникову, змушуючи її буйно, химерно вплоджуватися.

субота, 5 вересня 2026 р.

Щось драматичне

 Добрий, але роками не визнаваний перекладник, як і добрий, але роками не визнаваний артист має всігди стояти в готові: ану-ж, хто визнаний не зможе чи відмовиться, й доведеться таки раз на віку зробити щось драматичне.

Незмога збагнути

 Завіякуватий чоловік одрізняється од звичайного не буянням уяви, а незмогою збагнути простоти.

Треба покаяти

 От думав, що не маємо ми слова "каяти", а воно, диви, й знайшлося в старого Желехівського в словникові. 1886 року Божого, а надто в галичан, частка "ся" ще писалася від зворотніх дієслів окремо й не конче ззаду. Одначе чудова яка лексикограхвічна знахідка! Треба відродити, бо багато кого кортить каяти, та не катися. А ще потім карати й не каратися, мучити й не мучитися.