Душогубна обставина

 Характеристики на його досить убійчі, та він досі живе собі й здоровісінький.

Розпад за розкладом

 Чудове слово маємо — "ділати"! Впізнали? Це те саме, що діяти — рідкісна відміна. Власне, від недавна дуже поширена — тільки що в значінні робити, "дѣлати". Кажуть навіть і "дєлати" — зовсім уже... по мовно історичному. Розклад триває, триває розпад.

Cat people

 Я колись вигадав звати їх надорожцями, напорожцями, напрохідцями, метровими кутчанами — великих слів велика сила. А воно — коти. Ви завважили, що тварини-коти завсіди в хаті крадуться лягти там, де ви конче маєте ступити? Отак і ці — людиська-котиська, тільки що розлягаються вони скрізь посеред міста, де панство ходить. От у Київі людности дуже поменшало, та завдяки кото-людові всюди так само тісно й незручно, як і за мирних часів. Котолюби не дурно запевняють безкітний сьвіт у тому, що без котівства й живоття не в смак.

Аж варитися

А ви часом не маєте відчуття, що варитеся? Не вигоряєте, крий Боже, а саме млієте-прієте, як та каша? А наша мова й вислів має: "ждати, аж варитися". І скажіть, що цілий наш народ теперки не дожидає. І довгенько вже, аж історично довгенько дожида.

Компанійська відповідальність

 Иноді бачиш працівничка чи працівничку — роботяще воно таке, т'але яка-ж глибока й широчезна соцільна компанійська відповідальність звільнила йому оце місце коло плуга?! І плуганиться кругом таке, й плуганиться — тепер уже, либонь, на людський безвік.  

Квестійонар

 На запитальник Кримський із Єфремовим лексикографують іще чудне слово "квестіонар". І в Голоскевеча воно вигулькує. А то-ж сто років тому було! В'являєте, з якої далекої дороги вертають до нас і без того чужі, колись без московського (чи вашингтонського) показу запозичені слова?! Не, знаю, чи почну вживати намісць "заитальника", а хвалитися буду. А що-ж: і ми не в тім'я биті — маєм і собі хранцузький іще questionnaire.

То не паливо, а курево

 У нас "курево" то куряво, се-б-то те, що саме куриться, а не теє, що скурив-би московець. І багато чого в нас отак свавільно куриться, а не палиться. Диму багато, куряви коло того диму — хмара, а якось не гріє. Щоб не змерзнути, бігаємо надоколо курява, здіймаємо куряву — й якось воно гріє.