"Підсьвітлювачі" почали правити: "це історія про те...". Не тема, не предмет, не річ — усе тобі історія. Ніби всі ціляють на історичну постать, геть із усього печуть історію. Чи то історія-оповідка, історійка-казачка? Щось не схоже: за поважні речі річ. Та й сама "історія" раз постає в постаті "ключової", відмикаючи якусь невииму скриню — чи то Пандорину, чи то просто Хведорину. Одно слово, it's a long story.
вівторок, 9 червня 2026 р.
Життя-буття
Те, що зміст і змисл, истота житів'я (а не рація й не глузд і не значіння) в самому животті, в його течиві й потоці, єднає нас із усім живим, навіть і з усією органікою. Та й неорганічне — можна в'явити собі брилу, що лежить і виповнюється своїм брилуванням, де є ваговитість лежіння на землі, живе тривання довкола й тисячолітня камінна ентропия. Цей зв'язок могутній, він у нас із твореним сьвітом, він дає нам бреніти в сьвітовій симфонії.
Дале-ж де наш стосунок до буття, до вічности, до Творця? Де житіє? Життя не дає відповіди.
неділя, 7 червня 2026 р.
Бурштиновий еон
Чи настане по смерти бурштиновий еон? Чи буде він геть позбавлий часу для людини в бурштині? Чи то — могутня менть, чи повний еон дожидання остаточного сьвітового (а не просто людського) кінця згідно з Божим заповітом?
Неомірна можливість
Життя дорогоцінне своїм чуттям моджливости — не вимірюваної змоги, а неомірної можливости.
За життя
Коли пишеш за життя, то головне питання: а коли його жить, щоб знати й писати, як за життя встигнути?
Споглядання й бачення
Замісць споглядання свого Божества бачити задвірок свеї парахвії — велика біда, цього лиха тра тяжко боятися.
Підписатися на:
Дописи (Atom)