Занотував на незабудь, гарненько склав, дбало заховав — і не знаю, де поклав. Оце тільки й пригадується з важливого.
Бльоґ Сергія Саржевського
неділя, 20 вересня 2026 р.
Перші-ліпші
Маю вже спомини про переклад тільки такі, як ті думи в нічниці: тут зганьбився, тут дав собі в кашу наплювати. Тоді як нормальні перекладчики знай пригадують: отут вони перші, а тут вони ліпші. Перші-ліпші.
Чорна невдяка
Вкраїнська мова їх годує, рідненька ненька, а вони з єю не знаються й не кумаються: навіть і в хату не плюнуть — хіба з хати виплюнуть. Чорна невдяка — аж чорнорота.
Борщ у хлібині
У Буковелі на торговищі піджоджу до ятки:
— Даруйте, господине, я вивчаю вкраїнську мову.
—?
— Чи можна по нашому сказати "рщвхл"?
—?!
Бо на вашій ятці написано: "Бо-рщвхл-ібині".
субота, 19 вересня 2026 р.
Українська очевистість
Так із Руданським сталося: в родині культура московської штучности, а кругом — розмай укранської очевистости. І те диво, що Руданський вийшов в український сьвіт, і те диво, що багато поповичів лишалося й лишається в сімейній штучності. Чи доля така судилася, чи воля лучилася?
Підписатися на:
Дописи (Atom)