Прочитав "Окаянные дни" Бунинові. Діється посеред України, а Вкраїна не притомна, нема. Бо Вкраїна не така, не бісової віри. Дні окаянні, а вона — ні.
"Вотъ уже истинно:
«Ратуйте, хто въ Бога віруе!» Неистовымъ крикомъ о помощи полны десятки милліоновъ
русскихъ душъ. Ужели не вмѣшаются въ эти наши «внутреннія дѣла», не ворвутся
наконецъ в нашъ несчастный домъ, где бѣшеная горилла уже буквально захлебывается
кровью?"
І хто ці "десятки мільйонів руських душ", що кричать по нашому? Чи вся річ у тямку "руський"?
І хто має вдертися, щоб укоськати ту горилю? А гориля все та сама: сто років захлинається й ніяк не захлинеться чужою кров'ю.
І хто має вдертися, щоб укоськати ту горилю? А гориля все та сама: сто років захлинається й ніяк не захлинеться чужою кров'ю.
Немає коментарів:
Дописати коментар