Сиджу в готелі "Дністер", дивлюся звисока на славне місто Львів, маю приємність заходити з ВШП Оленою Петльованою.
— Я ненавиджу те слово бенехвіціяр! — скаржиться вона.
— Чому-ж? Воно так смачно (це проти наддніпрянського смашно) й густо відгонить українською латиною, зручно припасованою до Львова і його позначних речей! Тут поважний бенехвіціяр у парі з бенехвектором як-раз доладний (це проти наддніпрянського доладній).
Але зірка вкраїнсткого перекладарства не кориться моїй саморучній ностальґії: пропонує вигодоотримувача. Що й казати, слово товаришить духові сучасного нашого діловодства! Поки діловод його врочисто виголошуватиме, мужик устигне бублика ззісти.
Треба щось і для мужика видумати. Хто користає з чого, той буде користач! І користати природніше для нас, ніж користуватися. Але користування саме насіялося, обсіли користувачі, журиться Огієнко, але вже клямка запала, пора перепорилася...
Про всяк випадок лізу в усесьвітню Павоть... На жаль, не першим я до цього слова доміркувався: воно вже є в "Російсько-українському народному сучасному словникові 2009-..." (по наддніпрянському був-би він народній). А я ще сьмів мати того словника за маловартісний і вторинний! Перепрошую чемно! Розумні люде збігаються думками, й виходить з того повновартна усна народня творчість.
А от користацтва ще не було. А знадобиться! Бо багацько їх є, зискачів-користачів...
— Чому-ж? Воно так смачно (це проти наддніпрянського смашно) й густо відгонить українською латиною, зручно припасованою до Львова і його позначних речей! Тут поважний бенехвіціяр у парі з бенехвектором як-раз доладний (це проти наддніпрянського доладній).
Але зірка вкраїнсткого перекладарства не кориться моїй саморучній ностальґії: пропонує вигодоотримувача. Що й казати, слово товаришить духові сучасного нашого діловодства! Поки діловод його врочисто виголошуватиме, мужик устигне бублика ззісти.
Треба щось і для мужика видумати. Хто користає з чого, той буде користач! І користати природніше для нас, ніж користуватися. Але користування саме насіялося, обсіли користувачі, журиться Огієнко, але вже клямка запала, пора перепорилася...
Про всяк випадок лізу в усесьвітню Павоть... На жаль, не першим я до цього слова доміркувався: воно вже є в "Російсько-українському народному сучасному словникові 2009-..." (по наддніпрянському був-би він народній). А я ще сьмів мати того словника за маловартісний і вторинний! Перепрошую чемно! Розумні люде збігаються думками, й виходить з того повновартна усна народня творчість.
А от користацтва ще не було. А знадобиться! Бо багацько їх є, зискачів-користачів...
Немає коментарів:
Дописати коментар