Де наше панське виховання, де наше панське виховання? Де наші пещені шляхетні душі, хоч і заховувані під лицарськими панцерами й шишаками, де той свого хову кінь?
Роман виховання чуттів — надто довга тяма, але й дорога-ж нелегка! В нескінченних змалюваннях природи ми приладновуємо свою натуру до Божого сьвіту, в нескінченнім випробовуванні своєї душі не жаліємо паперу, ані чорнила на з'ясування тонкощів доброзвичайности! Ось на що важив тихцем осьміяний сентименталізм.
Ось одгадка усіх "таємниць удольфских".
Роман виховання чуттів — надто довга тяма, але й дорога-ж нелегка! В нескінченних змалюваннях природи ми приладновуємо свою натуру до Божого сьвіту, в нескінченнім випробовуванні своєї душі не жаліємо паперу, ані чорнила на з'ясування тонкощів доброзвичайности! Ось на що важив тихцем осьміяний сентименталізм.
Ось одгадка усіх "таємниць удольфских".
Немає коментарів:
Дописати коментар