Який біс у воду глянув, такий і з води виглянув, — ну то й що? Хто в ту воду видивляється? Й люстра ніхто бити не думає, бо нікого знайомого там не видно. Все відбивається через плече: ой, дивись яка мармиза! Ніхто себе й у дзеркаловому палаці не знайде, не пізнає — не озирнувшись, промине. Шкода й гадки.
Немає коментарів:
Дописати коментар