Contra spem spero

Як-що душа — християнка, то чого в'язнити їй волю, хай-би сама напитала собі дороги, куди їй, християнці, треба?
Ні, кортить утрутити її, убгати разом із тілом — до мертвого костистого кулака якогось превеликого неживого утисника, що вже стільки-то років не може в пеклі виразно дочитати сувою своїх лиходійств. Хоч пекла, як здається, й нема, але держиться надія на те, що там, у безтілесній і беззмістовній вічності, буде як заступитися необходимою тушею певного зла.