Я так це в'являю: булькотить вариво на малому вогні в казані без накривки, страва вже гріта-перегріта; роками воно кипить, міняються куховарки, кожна підкидає до обсмаленого, як гиря, казана, що знає й що має під рукою; підкидають і притомні: хто соли, хто перцю, а хто й пір'я чи піску. Мало хто наважиться сьорбнути ложкою, мало хто розбирає смак густої бевки: сьорбай юшку, на дні риба єсть!
А щерба підкипає собі й не википить до скону!
А щерба підкипає собі й не википить до скону!
Немає коментарів:
Дописати коментар