Ще й досі маємо таке явище, хоч може воно й відходить потроху, що як людина не знає чужої мови (найімовірніше — ангелянської), то на своє виправдання пояснює: "Я, бачте, вивчав у школі німецьку". Виходить так, що всі незнаї скалічіли в школі через горопашну німецьку — геть непотрібну. Ну, що ж: тепер, як ніколи, знайко біжить, а незнайко лежить. Тут школі (й вищій так само!) низенько вклоняються дітні й бездітні товмачі.
Тим часом, хоч ті хвиґлі з "німецькою" й відмовка, але й вона не без правди. У 20-і й 30-і роки ХХ століття СССР і Вкраїна в його складі тулилися до Німеччини, тому німецька мова вабила. Те покоління вже, на жаль, більше тогосьвітнє, ніж сьогосьвітнє, "вчило в школі німецьку" саме в такому розумінні. І з того був ужиток!
По Другій сьвітовій війні німецьку мову, вже в неласці, завдано на село, на вжиток колгоспникам. Вона стала мова забуття й небуття, виняток становили лиш поодинокі селянські діти, що проклали нею собі стежку в скоцюрблений київський сьвіт. А решта вивчала німецьку мову на те, щоб більше чужомовністю ніколи не спокуситися, — крім московської, звісно.
Зрозуміло, що саме слово "німецька" в де-кількох мовах є, по суті, "німацька", то-б-то мова всіх европейських чужинців, що по тутешньому говорити не вміють, а тому ні їх ніхто не розуміє, ні вони нікого. Як сказав Стус: "Отак живу — як мавпа серед мавп"...
Хто зважився вивчати німецьку в школі — таки вивчайте: де-що й про своє дізнаєтеся!
Тим часом, хоч ті хвиґлі з "німецькою" й відмовка, але й вона не без правди. У 20-і й 30-і роки ХХ століття СССР і Вкраїна в його складі тулилися до Німеччини, тому німецька мова вабила. Те покоління вже, на жаль, більше тогосьвітнє, ніж сьогосьвітнє, "вчило в школі німецьку" саме в такому розумінні. І з того був ужиток!
По Другій сьвітовій війні німецьку мову, вже в неласці, завдано на село, на вжиток колгоспникам. Вона стала мова забуття й небуття, виняток становили лиш поодинокі селянські діти, що проклали нею собі стежку в скоцюрблений київський сьвіт. А решта вивчала німецьку мову на те, щоб більше чужомовністю ніколи не спокуситися, — крім московської, звісно.
Зрозуміло, що саме слово "німецька" в де-кількох мовах є, по суті, "німацька", то-б-то мова всіх европейських чужинців, що по тутешньому говорити не вміють, а тому ні їх ніхто не розуміє, ні вони нікого. Як сказав Стус: "Отак живу — як мавпа серед мавп"...
Хто зважився вивчати німецьку в школі — таки вивчайте: де-що й про своє дізнаєтеся!
Немає коментарів:
Дописати коментар