Аз і буки

 Нас і шарпає, й скубе за незгоду й нехіть нашу в найменшому бути вірними, в найпростішому праведними. Натомісь лізем одразу на комин, наше "небо". Ми пащикуєм — а нас тіпає, ми просторікуєм — а нас цупить і тягне до землі гробак.