Вавилон ХХІ (І)

У нашій мові "одноплеменець" й "одномовець" — одно. То й що, скажуть, було колись, а тепер не такий сьвіт настав. І хіба-ж то новина? Он і в церковнослов'янській, та й не тільки в ній, "язик" — то й народ, і мова.
А як мову одібрало, як занімів язик, що-ж тоді народ?
А що народ? І в Вавилоні треба жить і жити так, щоб не як у полоні, а цьвірінькати й щебетать, як покажуть!
І буде то — не "Вавилон ХХ"...