Хай-би заступили нас на Москві заступники вкраїнських хвамилій! Чого мовчать? Ані слівцем не прохопляться. Чи не обтяжують булих наших ящурок короткі, але такі тяжкі хвости вкраїнських наростків? Може скинути чи хоч укрутити? Чи закачурити, чи задубити, бо ще наступить котрийсь бува.
Суть межи ними й Шевченки. Ніколиться бідним, бо час про божественне діло глаголати, про високі науки правити. Нема коли сісти сала ззісти, а рідним словом хоч дунуть, хоч плюнуть. Як прозиваєтесь? Як озиваєтесь? І до кого признаєтеся?
Суть межи ними й Шевченки. Ніколиться бідним, бо час про божественне діло глаголати, про високі науки правити. Нема коли сісти сала ззісти, а рідним словом хоч дунуть, хоч плюнуть. Як прозиваєтесь? Як озиваєтесь? І до кого признаєтеся?
Немає коментарів:
Дописати коментар