вівторок, 23 грудня 2014 р.

Кінець ножа

 Давні римські історики цілком слушно зауважували, що перед їхнім народженням, і навіть змужнінням, нічого вартого літопису не траплялося. Заздрю їм, але сказати того самого не можу: мушу жити в ентелехії, що зароїлася довго перед моєю вкраїнською зродою. Після смерти-ж моєї таки закінчиться історія. І почнеться телеологія.

2 коментарі:

  1. Всесвітнє павутиння каже, що "ентелехія - це життєва сила, що її припускають у філософії віталізму". Може Вам буде цікавий цей уривок з доповіді академіка Максименка - директора Інституту психології ім. Г.С. Костюка на одній поважній конференції:

    "Потреба базується на енергетичній властивості людини – vis vitae,
    vis vitalis (прим. – Синонім для позначення доктрини віталізму).
    Це потребно-інформаційне поле задає інтенцію розвитку, тому одна
    людина рухається навколо сил відштовхування і притягнення, як в
    центрифузі, а інша трансцендує за межі функціонування цих сил і
    стає вища, вища навіть в суспільному бутті. Така особистість є творча."

    ВідповістиВидалити
  2. Можу лише сказати, що вживаю слова "ентелехія" в Арістотелевому розумінні.

    ВідповістиВидалити