Безмовний язик і без'язика мова

 Унадилися в нас усе "відміняти". Відміняють, і ще й дивуються, що воно ніде не зникає. Зло відміняється, перейнакшується, але в істоті своїй лишається лихим. Бо треба зносити, касувати — й прощати назавсігди!
А "приймаючи", гадають, що воно постановиться. А воно стоїть осторонь — навіть не перечепишся!
Відлученість культурної кляси від культурної мови власного народу — то наш интимний катаклізм. Такий интимний, що не даси ради, якою клізмою й якою левативою його курувати. Всім нездужається! Коли-не-коли та й у собі побачиш: ну, не знаю своєї мови, як на пень з'їхав!
Було, говорив із розумним чоловіком, єдиним знавцем (самим собою), а тепер і того нема — замовк! Який каганець укурів!