На Прокрустовім ліжку

Дуже любиться нам слово "жорсткий". Від того все стало кругом цупким і шкарубким, як салдацький ліжник. М'яко постелять, а твердо спати! Це нам віяло навіяло від коханої, але сусідської мови. Там усе "жёстко". А в нас навіть украй важливе "ужесточеніе" віддати нічим. Лихо та й годі!
Тверді заходи? Сьміховина! Круті? Це-ж у якім значінні-розумінні? Суворі? Ну, хай суворі...шорсткости нема! Катай "жорсткі"!
От і молодь ріже: "жесть"! Це вже по нашому — "бляха". І не муха, а просто бляха. Теж улюблене слово, але не там, не в тих...