Хата на белебні

Народ — як вічно будована назворот хата: сьогодні ти — стріха, й щось у тобі цьвірінькає, щось із тебе весною тече, лізе з тебе солома; взавтра ти — стіна, білять тебе й малюють-розписують; а позавтра ти — підмурівок. Чи тріщина в підмурівку...
А наша хата ще й дуже вистає проти иньших із перії...