"Веліє імея дерзновениє ко Всемилостивому Владице..." — "превелилику відвагу до Найласкавішого Держителя маючи..." , — чуємо ми в молитві. До наймилостивішого, найласкавішого звертаючись, мусимо й сьміливість, і завзяття виказувати. Долаємо страх, навіть жах — з одного боку, байдужність і лінощі — з другого. Зо слізьми змішану працю як трудність свою доброхітну до благодати Дітолюбного Сьвітовладця звертаємо. Своє до Свого простягаємо. Й лучимося.
Немає коментарів:
Дописати коментар