Як бубни

Минаю старців — і нічогісінько не даю. Такий самий я голяк, як і вони, — тільки що з маєтками. Минаю й теж тихенько бубоню: вони — прошення, а я — прощення.
Отак і вистукуєм одне одному свою пустку. Як бубони. "Ще не порожнє серце в тих, що стиха, не як гучна порожнява, говорять..."