Велика родина гірко переживає брак грошей, а добутку й не почутить — усе проглине. Тому до нас не тичеться портуґальська казка за бідного шевця, що віддав багатієві назад міх подарованих грошей, аби не було сварки в безмежній родині й не заздрили сусіди-бідарі. Я готовий взяти мішка, його ваги навіть не почувши. За тими грошима кожна дірка плямкає!
А заздрощів ми не боїмося. В нас це річ світова. І голому хребтові заздрять, а вже латаній свитині!.. Зо шкурою зняли-б. Наш брат і наша сестра звикли орудувать так, щоб вороги мовчали й сусіде не знали.
Немає коментарів:
Дописати коментар