"Не можу жити без тебе", — юність бере це за універсал любови, не відчуваючи вбивчої сили тих суворих слів. Але коли, вже в подружжі, саме через те, що без тебе справді жити не можуть, міра посідання є така, що власність поглинає кохання із самим закоханнячком разом, — жити хочеться "без тебе", а нема як.
Немає коментарів:
Дописати коментар