От ми й дожилися до тих часів, коли, здається, вже всім так сутужно на гроші, всі так ясно бачать марність марноти сьвітової, що нема чого відмагатися: кожен пішов-би на оте весілля наряджене, що з Христової приповісти.
А й справді: не піде вже, занехаявши весільне запрошення, один на хутір, другий до свого торгу. Поля не купуєм, а як купуємо, то не йдемо на його подивитися; п'яти ярем волів не придбаваєм, а як берем, то не ходимо спробувати їх; а знов другі не одружуються, бо злиденні суть.
Стоїмо на розхідних шляхах, небеса розкрилися — видко весілля налагоджене, знати, що все готове. Чи покличуть? Чи досить ми вбогі?
А й справді: не піде вже, занехаявши весільне запрошення, один на хутір, другий до свого торгу. Поля не купуєм, а як купуємо, то не йдемо на його подивитися; п'яти ярем волів не придбаваєм, а як берем, то не ходимо спробувати їх; а знов другі не одружуються, бо злиденні суть.
Стоїмо на розхідних шляхах, небеса розкрилися — видко весілля налагоджене, знати, що все готове. Чи покличуть? Чи досить ми вбогі?
Немає коментарів:
Дописати коментар