Везу свого приспаного малюка в уже занадто короткому для його возикові. Сяк-так підтикав під дитину коцика, щоб не мерзло. Назустріч бабусенька. Мені зауважено, що неретельно підгорнув під ніжки. Заховавши в'їдливість аж на денце відвітної уваги, висловлюю здогад, що либонь багацько вона внуків має.
Старенька стверджує це припущення. Розговорились: їй 85, має вже й прагонука — 23 роки. Тут уже я замислився: люде моїх літ, бач, онуками пишаються, то й до правнуків дотривають, а я все батькую, — то чи потраплю побачить онуків своїх славних, чи дасть Біг дожити?
З другого боку, як хто має одненьке або й нічого, то зваживши всі ймовірності, можна бачити: шанси на те, що від них онуки будуть, або дуже нікчемні, або й ніякі. Тож я волію стояти ближче до комедії, ніж до трагедії.
Старенька стверджує це припущення. Розговорились: їй 85, має вже й прагонука — 23 роки. Тут уже я замислився: люде моїх літ, бач, онуками пишаються, то й до правнуків дотривають, а я все батькую, — то чи потраплю побачить онуків своїх славних, чи дасть Біг дожити?
З другого боку, як хто має одненьке або й нічого, то зваживши всі ймовірності, можна бачити: шанси на те, що від них онуки будуть, або дуже нікчемні, або й ніякі. Тож я волію стояти ближче до комедії, ніж до трагедії.
Немає коментарів:
Дописати коментар