Дитина сидить у возкові, дивиться просто перед собою, позаду чуючи батька, як він везе. Вона не бачить рушія, та відчуває рух і вірить, що за спиною — свій. Так само людина має на мислі буття Боже й особистий Його до себе стосунок, Бога не бачучи.
Дитина бачить перед собою батька й рухається спиною вперед, але знає, що поступає правою дорогою. Так само людина ставить перед собою гадку про Бога й вірить, що Він веде її, куди треба.
Дитина бачить перед собою батька й рухається спиною вперед, але знає, що поступає правою дорогою. Так само людина ставить перед собою гадку про Бога й вірить, що Він веде її, куди треба.
Немає коментарів:
Дописати коментар