За Караванського

Треба нам в князі Ярослава, але треба й Сьвятослава. Десь там на степових кресах, що гречкосій їх не бачив, — як той ведмідь од хортів, од підступних ворогів уражений, разливим оборонцем ще не полоханих підданців своїх він постав.

Треба нам і погонича, щоб і по конях, і по голоблях б'ючи, повиганяв воли з грузької соковитої оболони.
Завізно в нас у болоті! Передовий васаг тривало завіз у драгно цілу каравану. В болото влізти легко, а назад хоч воли випрягай! Передні ноги вилізли — крижі мокрі, задні повитягали — писок напивсь.
Але дзижчить і свище, обпікає боки погоничів нагай! Вивеземось помалу з манівців на битий шлях!