Нашу мову терплять лиш як язичиє. Масована сьвідомість тільки такою її сприймає, й тільки так її пропаґує. Доходить до химерної нісенітниці: як скажеш "додати гарту", — нічого не второпають, а як-що, з превеликого дива, говорять навіть "підкинути багаття в вогонь", це вже зрозуміліше, ніби рідніше. Щира, питома, поправна наша мова для багатьох — геть неймовірна, а для де-котрих — просто нестерпна. Для нас-же нестерпна має бути та каліка, що кривляється й корчиться на чужому місці, нашу з себе вдаючи.
Немає коментарів:
Дописати коментар