Споглядаю надиво гарні рожі без пахощів і процьвіту — довічні пуп'яхи. Тижнями ті квіти нидіють без розвою, жадної пелюстки не зронивши. Отак і красонька академізму! Восковеє личко повік не змарніє! Як-же хочеться пахощів, живого буяння, троянди на клюмбі, а не на шпалері!
Немає коментарів:
Дописати коментар