Сам бачив, як у львівській книгарні літній уже добродій радів виходові першого тому нового, ще й 20-томного, ще й академічного словника нестямної мови нашої.
— Еге, — думаю собі, — це посунула в будучину нескінченна валка з поклажею злотоцінного нашого слова! Аж гульк розгорнулася книжка, й показалося відмоложене лице добре мені відомого "СУМ-11".
— Е, ні, — похоплююся, — таке вже я маю!
Дарма, що "СУМ-20" так як усталює й узвичаює прикрі компроміси, що примоцювали нашу "державну", хоч і не збезножену, до инвалідного кріселечка. Незалежність зробила так, що це видання в Україні, як, утім, і всі засовіцькі, свої люди почали сприймати з підозрою. Палкі мовні подвижники часом і важко дихають на цього академічного парія. Електронні джерела чи то вимушено (через обсяг), чи то навмисно його нехтують. Тому вважати, що кльонований тиранозавр Сумко брехатиме, як рябий пес, і стоятиме нам на дорозі до щирого словникарства, як на мій розум, немає підстав.
Нині поправних академічних словників у нас ніхто не злагоджує. Електронні-ж стягають, де що можуть, під гаслом "злодій у злодія шапку вкрав". А між тим, хури "СУМ-11" ладнали в дорогу щирі й сумлінні, хоч і на смерть перелякані руки, та й дорогою тою підкладали на воза хто що міг вартісного. Ну, гаразд, що вхопили з тою караваною національної тропи, а там уже, хтось щось поцупив, де-що згнило чи пересохло...
Наймиліше те, що таки маємо, і, дасть-Біг, іще матимем аж двадцять маж із скарбами до вивчення, бо-ж ми не такі багаті, щоб нехтувати будь-що. Що-разу маєш звіряти декілька джерел, щоб відтворити правдиву нашу мову.
Колись у питальних листах у відповідь на запитання про знані мови пропонували таке: знаю мову зо словником. От і знов, як ніколи дотепер, треба міцно триматися того. Словників ніхто не читає, а без словників ніхто нічого не знає.
Цитаделя норми ніде не стоїть, але дороговкази потрібні, щоб своїм трахтом прямувати, свою стежку гаптувати. Нам своє робить!
— Еге, — думаю собі, — це посунула в будучину нескінченна валка з поклажею злотоцінного нашого слова! Аж гульк розгорнулася книжка, й показалося відмоложене лице добре мені відомого "СУМ-11".
— Е, ні, — похоплююся, — таке вже я маю!
Дарма, що "СУМ-20" так як усталює й узвичаює прикрі компроміси, що примоцювали нашу "державну", хоч і не збезножену, до инвалідного кріселечка. Незалежність зробила так, що це видання в Україні, як, утім, і всі засовіцькі, свої люди почали сприймати з підозрою. Палкі мовні подвижники часом і важко дихають на цього академічного парія. Електронні джерела чи то вимушено (через обсяг), чи то навмисно його нехтують. Тому вважати, що кльонований тиранозавр Сумко брехатиме, як рябий пес, і стоятиме нам на дорозі до щирого словникарства, як на мій розум, немає підстав.
Нині поправних академічних словників у нас ніхто не злагоджує. Електронні-ж стягають, де що можуть, під гаслом "злодій у злодія шапку вкрав". А між тим, хури "СУМ-11" ладнали в дорогу щирі й сумлінні, хоч і на смерть перелякані руки, та й дорогою тою підкладали на воза хто що міг вартісного. Ну, гаразд, що вхопили з тою караваною національної тропи, а там уже, хтось щось поцупив, де-що згнило чи пересохло...
Наймиліше те, що таки маємо, і, дасть-Біг, іще матимем аж двадцять маж із скарбами до вивчення, бо-ж ми не такі багаті, щоб нехтувати будь-що. Що-разу маєш звіряти декілька джерел, щоб відтворити правдиву нашу мову.
Колись у питальних листах у відповідь на запитання про знані мови пропонували таке: знаю мову зо словником. От і знов, як ніколи дотепер, треба міцно триматися того. Словників ніхто не читає, а без словників ніхто нічого не знає.
Цитаделя норми ніде не стоїть, але дороговкази потрібні, щоб своїм трахтом прямувати, свою стежку гаптувати. Нам своє робить!
Гм,а якщо дороговказ розмагнечений,і бреше?Куди заведе нас такий шлях?Знов до чергового Мінотавра?Караванський в "Секретах укр.мови" перелічує всі вади СУМ-11,і називає його "могильником укр.лексики на найвищому(академічному!)рівні"(с).Я не мовознавець,тому мушу комусь з них довіряти.Караванському я довіряю.То ж як "сумлінні й щирі руки" могли відправити хуру з труною?Не сходиться якось.Згоден,тоді це й справді було краще,ніж нічого.Але після двох десятиліть начебто незалежності випускати цю відмоложену труну??І це явище мусімо толерувати знов,адже "краще ніж нічого"?Такі "компроміси",як вчить історія,українцям завше оберталися лише на зле.Надто компромісна нація.Я просто передчуваю,що буде потім,коли вийде 20 томів,і електронні джерела вже нехтувати його не будуть.Скажу я "автівка"(от подобається мені це слово),або грець з нею,скажу якесь питоме укр.слівце,щиро наше,"допогромне",упосліджене в СУМах,а мене тикнуть носом не в будь-який,а в сам Академічний,"незалежний","вельмишановний","всеосяжний" 20-ти томний,і скажуть-бач,нема такого,йди ти лісом... Тому моя думка трохи інакша від Вашої-краще взагалі було не випускати відмоложений "могильник",тим самим узаконюючи вбивць і вбивства,а зачекати.А то буде точно як з правописом-якщо б нам в 89-90 не внесли косметичні зміни з Ґ,то напевно,ми б таки реформували колоніяльний правопис-33.А так внесли косметичні зміни в нього в 89-му,трохи "відмолодовши(як СУМ-20 "відмолоджує" СУМ-11),через те й досі користуємося цим ганебним правописом.Вибачаюсь за довжелезний коментар:).
ВідповістиВидалитиЯ тут мав на увазі об'єктивну історичну вартість того словника, його складне походження, зібрані до його знадоби. Загалом беручи, згоден із Вашою риторикою що-до "відмолодження". Тут справді "мертві ховають своїх мерців", як, власне, й замислювалася така лексикографія. Але таки вона лексикографія, в тому мій патос. У нашім мовознавсті, та й у всякій лінґвістиці довіряти нікому не треба, доводиться все перевіряти. На щастя, маєм академічні авторитети (Кримський, Огієнко, Шевельов, то-що), й вони дають нам право ставити під сумнів і те, що тепер видається з академічним статусом. Караванський до цього кола не належить: він подвижник-журналіст.
ВідповістиВидалити