Рік Ігор

Мало що так віддає й висміює нашу цілковиту, аж до кульурного греця, підлеглість Москві, як оця заїжджена, але ж геніяльна байка:
"Кінець минулого століття. Мати зворушено пригадує, як народжувала своїх уже дорослих двійко діток, як називала:
- Оце як старшу донечку привела, то так хороше було й на дворі, й на душіі, так світло. Тож і назвала я тебе, доню, Світланкою!
Молодший Ігор супиться:
- А мене ж, мамо, як ви називали?
- Тю, а ти не знаєш?
- Та ні, а хіба що?
- Ото! Ти коли в нас знайшовся, якого року?
- Та 80-го ж!
- А що то був за рік, ану скажи!
- Не скажу, рік та й рік!
- Е,ні! То ж був рік, пригадай, Московських Олімпійських... Ігор!"