Мій тато - инженер. Инженерний винахід під назвою маґнетофон з'явився 1888-го року, ближче до народження батькового батька. Шпулеві ("бобинні") маґнетофони стали побутовим пристроєм в середині 70-х, коли татові ще не було й сорока. Але було вже запізно: тато маґнетофона ніколи не опанував. Занадто поважний і заклопотаний, він сказав забавці рішуче "ні". Середина 80-х - маґнетофони стали касетними. Старий батько ніколи до них і не торкнувся. Комп'ютер, пейджер, мобільний телефон - і не питай. Занадто пізно винахідники обдарували людство цим причандаллям. Ніколи мій тато не паскудили об його рук.
Я - філолог. Я ненавиджу будь-які пристрої - і це в нас з ними обопільне. З ненавистю опановував я маґнетофони, пейджери, комп'ютери, мобілки й усякі електроприлади. Я не безгрішний, безгрішшя гнало мене на лави жорстокого брухту цивілізації.
Гадаєте, всіма цими роками мій тато поневірявся, був безробітній, голодний, нікчемний і непотрібний? А от і не вгадали: тато щойно цей рік пішли на пенсію кандидатом технічних наук, провідним фахівцем, визнаним науковцем.
То скажіть мені, за віщо й для чого ми мучимось? Що воно нам дало? Ми хіба що легковажніші й дурніші за наших батьків. І голови наші - як друшляки.
Я - філолог. Я ненавиджу будь-які пристрої - і це в нас з ними обопільне. З ненавистю опановував я маґнетофони, пейджери, комп'ютери, мобілки й усякі електроприлади. Я не безгрішний, безгрішшя гнало мене на лави жорстокого брухту цивілізації.
Гадаєте, всіма цими роками мій тато поневірявся, був безробітній, голодний, нікчемний і непотрібний? А от і не вгадали: тато щойно цей рік пішли на пенсію кандидатом технічних наук, провідним фахівцем, визнаним науковцем.
То скажіть мені, за віщо й для чого ми мучимось? Що воно нам дало? Ми хіба що легковажніші й дурніші за наших батьків. І голови наші - як друшляки.
Немає коментарів:
Дописати коментар