Хто ходить із дітьми в метро, завсігди чує на входинах, бо такий там звичай: "Громадяни! Пильнуйте за вашими дітьми!" Я свої діти пильную. І не тому, що так звеліло мені метро. Але я пильную діти й мовно, звичаїв наших пильнуючи. Мої діти ростуть у метрі, повсякчас чуючи, що треба "пильнувати за ними". І то тільки тому, що в письменного сусіда "слѣдятъ за дѣтьми". Отже мої діти згадуватимуть той вираз, як смак дитинства, й навчатимуть власні вкраїнські діти, дуже їх пильнуючи. А я того не хочу. Бо пильную діточої мови.
Немає коментарів:
Дописати коментар