Як мед, то й ложку

У бджоляра Прокоповича по смерті вкрадено все: майно, рукопис, навіть патрети. Це було далекого 1879 року. А серік запорвали навіть нагробка-пам'ятника: у людей життя не з медом - потрібна брондза. Лишилася тільки пам'ятна монета вартістю дві гривні. Цікаво, скільки зцукруватілого меду можна на ту монету купити?
А сердиті Прокоповичеві бджоли давно всі вигинули - нема кому навіть покусати липких од чужого меду рук.
А народ, той, що чужого не бере, склав із того приводу сумну анекдоту:
"Старий пасішник стоїть на Божій дорозі. Уся його родина зібралася коло смертельної постелі.
Старий ледве промовляє:
- А що я вам скажу...
- ?
- Усе на світі - мізерія!
Притомні кивають головами. Дід глибоко зідхає:
- Окрім бджіл...
І аж очі склепив. Вже чути свашчину ступу. Але ще раз глипнув і мовив:
- І бджоли теж - мізерія..."