суботу, 11 жовтня 2014 р.

Хоч як мостись, а все мулько

 Ґоліят стоїть на переді полків, а попереду його  теж полки. І сюди гаряче, і туди боляче. Хоч кілка на голові теши. Тямить герцівник, що треба бути йому прелютим і превеликенним. А він  малий і сірий як миша.
Бренять і мнуться полки, вонплять і трахтуються військові отамани. Сподіваємося Давида з швагайкою.

Немає коментарів:

Дописати коментар