Носівські селяни й козаки рішуче відмовилися називати один із провулків, що в'ється попри городи, іменем гетьмана Подобайла, свого земляка. Відмовили як одрізали. Не можуть і досі пробачити йому ні гетьманства, ні полковництва, ні сотниківства.
Колись подався Стецько до пана Киселя в драгуни, відтоді й слід за ним загув. Десь у Борзні чи Чернігові пробував — чого, нащо?
Геть більше додільний у Носівці Лєнін (так Ленина називали сіверянин Тичина, киянин Рильський — сам чув). Він стоїть на сторожі коло булих колгоспників. До Носівки очей не навертав, бо тримався своєї хати — де народився, там і знадобився. Чи сколупувать цього нагального діяча з його посадища? Досі тяжко скробає в голові громада.
Два гетьмани — один ніби-то наказний, другий — начеб-то самозванчий. Як подумать — то жадних проводирів носівчанам не треба. Громада — сама великий чоловік, а за тих велетнів і помину нема.
Колись подався Стецько до пана Киселя в драгуни, відтоді й слід за ним загув. Десь у Борзні чи Чернігові пробував — чого, нащо?
Геть більше додільний у Носівці Лєнін (так Ленина називали сіверянин Тичина, киянин Рильський — сам чув). Він стоїть на сторожі коло булих колгоспників. До Носівки очей не навертав, бо тримався своєї хати — де народився, там і знадобився. Чи сколупувать цього нагального діяча з його посадища? Досі тяжко скробає в голові громада.
Два гетьмани — один ніби-то наказний, другий — начеб-то самозванчий. Як подумать — то жадних проводирів носівчанам не треба. Громада — сама великий чоловік, а за тих велетнів і помину нема.
Немає коментарів:
Дописати коментар