Повна чаша

 Іванові Козловському вчора могло виповнитися 117 років. Згадую його — я малий, він старий — і вірю: могло! Ще тоді вражав і лякав він мене як чоловік, що міг і зробив геть усе, що дано й можна було зробити. За його не скажеш: він-би ще пожив і скільки-б зробив! І такими часами пожив і зробив, коли мало хто міг жити й робити. А небіжчик, здається, добре жив і чинив, скільки змога.
От стоїть перед Господом повна чаша: все до краплини, по самі вінця. Навіть дивно, що були в нас, українців, і такі приклади. Це все музика, мабуть, це все сьпіви божисті...