Я нині цілісінький день мотлявся, батьком і чоловіком бувши, й дуже радів за київських чоловіків-українців: ніде не п'яні. Хто постує, хто протестує проти ґендерного перекривління й напивається таємно, за замкненими дверима, в виключно чоловічому, діонісійському містерійному колі.
Але довелося, над сподівання, з дев'ятирічним синком увечері вийти надвір. Що вам сказати: всі п'яні на місці. На першій-же лавці сидить один, тверезіший за ґендерну подругу: винувато блимає очима. Бо вона в його обіймах, але, з усім тим, "стан високий стрімко розігнувся" (моя улюблена цитата з Шевченка — не питайте, чому): вся випростана, неймовірно довгі ноги з-під неправдоподібно короткої плахти (без сорочки) творять одну лінію зо спиною, шиєю й головою. І в обіймах! Чи вона жива? Дай-то Боже!
Тепер-же я зрозумів, що воно таке — ґендерна рівновага!
Але довелося, над сподівання, з дев'ятирічним синком увечері вийти надвір. Що вам сказати: всі п'яні на місці. На першій-же лавці сидить один, тверезіший за ґендерну подругу: винувато блимає очима. Бо вона в його обіймах, але, з усім тим, "стан високий стрімко розігнувся" (моя улюблена цитата з Шевченка — не питайте, чому): вся випростана, неймовірно довгі ноги з-під неправдоподібно короткої плахти (без сорочки) творять одну лінію зо спиною, шиєю й головою. І в обіймах! Чи вона жива? Дай-то Боже!
Тепер-же я зрозумів, що воно таке — ґендерна рівновага!
Немає коментарів:
Дописати коментар