От гідний чоловік переставився й пише йому в посмертній згадці, що він буцім "стояв біля витоків". Е, ні, так не годиться! За життя він міг стояти біля джерел чи при джерелах, а вже по смерті став коло витоків і бачить, як усе тими витоками витікає. Ну, принаймні так можна собі в'явити.
Первісний образ, одначе, сам у собі цікавий, навіть у поправному мовному виразі. От я, приміром, стояв був колись біля де-чого джерел, але-ж далі рушив, пішов і поступив! І вже далеченько я від тих джерел: видно того джерела, та дорога чимала. Т'але наступникам-упротивники багатіють думкою, що я й далі коло джерел идолом стовбичу, а вони вже при гирлі правують-отаманять. А заськи!
Немає коментарів:
Дописати коментар