Українська наша мова — нічого не варта річ. Ах, не варта?! Бачу грізний острішок брів десь далеко в галірчині. А виборна публіка, бачу, зразу згодна. Хто не згоден, скажіть: яка в їй вартість, властиво? Чи коли який добрий знавець по довжелезних роках ненастанної коло єї праці заробив хоч яку щербату копійку? Тільки клопоту набрався, як жаба мулу. А з другого боку: чи кому за незнання тої мови коли який ламаний шеляг одібрався? Одне садить суржиком — гид гидом, і хвоста нема в дворі, а друге щось приндиться, силкується хоч якось питомо? Ну, то воно все наше. А мова — зайвина, річ не варта й речи. Як закови: тілу — ноша, а душі — савур, щоб не перекинулася.
Немає коментарів:
Дописати коментар