Тіло — хоромина душі. Це, слава Богу, всі знають, хоч і не дуже вірять. Тож треба пильнувати, щоб та хата була не плотська, а тілесна, то-б-то не вмируща, а жива.
Ото душа прийде в ту хоромину й що їй там робити? А їй там самій ставати сьвітлицею, та тільки вже Богові ставитися. Це буде такий собор, що сам мовчатиме, але наслухатиме, й дожидатиме Божої музики.
Того й не так прикро, що з соборів поробили концертові залі, — то нам наука. Хай наша ненастанна молитва хоч трохи помовчить і послухає своїх відповідів.
Немає коментарів:
Дописати коментар