Чоловік усе життя плавав на поверсі, старанно виставлячи голову, щоб ухопити порожнього повітря. А тепер занурився, заглибився — старий. Кажуть "животіє", але там точиться суте життя, власний, тільки його чин, ніби незрозумілий і непотрібний тим, хто ще молодо плаває на поверхні. Спільне зроблене, треба доробити свого. Перебуло буття, триває неповторне істнування.
Немає коментарів:
Дописати коментар