Як це глибоко в Псалмисти: "бездітство душі моєї" (Пс. 34:12)! Це мій острах і повинно йому бути в душі кожного... принаймні кожного вкраїнця. Що буде Вкраїною, коли відійдуть у вічність наші душі? Ось діти мого тіла, я їм простягав часточку з свого серця, але чи будуть з них діти душі моєї? А поза тим, де наші душевні діти, чи не бездітні ми поза тим?
Душі закидалися на м'якій постелі, ніколи їм родити, бо дуже вже в яловій своїй роботі. І ти, душе моя, чи дітна єси?
Немає коментарів:
Дописати коментар