Заслужені й народні

Ми, православні, мусіли якось пережити радянську добу, даючи собі раду з тим православиєм. Відтоді серед нас більшість простих. Але є межи нами, як ото колись між артистами совіцькими, також і заслужені, й народні республіки й, на сам кінець, народні православні СССР. Простий православний, чимало запізнившись, приходить до церкви, стає в довжелезну чергу до любленого всіма панотця, й години зо дві чи й зо три читає повість спокути й гріха по рухах спини заслужених і народніх попередників. Після того простий православний нарешті висвистує стислу сповідь свою, як той потяг, що от-от у даль загуркоче.
Є ще майстри, заслужені майстри й майстри міжнародньої кляси, але ті здобутки — то вже незглибима глибина, як у плавців чи норців. А ви думали — пірнальників? Ні, пориначів.