понеділок, 24 березня 2014 р.

Не дай спати ходячому, серцем замирати

Скільки людей примудрюється любити нашу державу (з дуже малої літери), любити Україну (з невеликої літери), не люблячи власне українців. Про це навіть не замислюються. Будь жителем України, мовчи та диш. Як-що для справи миру вкраїнцям треба знепритомніти, обмертвіти  хай так і буде. Як-що треба придушити дух, що тіло рве до бою, урвати те, що рве,  нехай собі. Може, пообіцяти, що ми більше не будемо зчиняти колотнечі через дурну волю, лукаву правду, захланне панство? Чи добре там, де нас нема? Особливо, як-що там  це таки тут?
Пожартували для розваги з державною мовою  чи того не досить? Хай сидить у кутку, мовчазною калікою сидить, хай розкидає свої папірці й нехай збирає їх! Найпередовіша просьвіта для вкраїнців  то наука про те, що просьвічена людини має вкраїнство покинути. Так? Чи инак?

Немає коментарів:

Дописати коментар