Уже вкотре втрапивши в історію, починаємо чухати потилиці: знов за рибу гроші, déja-vu, як-що по вченому. Але мало того, що все це вже з нами колись було — знов і знов, ніби дзвін бемкає, трапляється те саме в найдрібніших подробицях. Наче проживаємо безліч разів той самий український історичний день. Що-правда, инколи прокидаєшся, й здається, що дадуть трохи пожити поза історією. Довго це ще ніколи не тривало. Раз — і бабак свиснув, історична весна. Знов Шевченко, знов псальми Давидові. І все напам'ять.
І фільм такий був року 1993-го — "Бабаків день" (Groundhog Day). Оповідку придумав один буддист. Там нікчемний герой застрягає в одному непотрібному дні мізерного свого життя. І поки не виправить він усенької своєї карми, додому ніхто не піде, самі себе затримуємо. Але Білл Мюррей усе залагоджує. І дуже мило! Одно слово — лірична комедія.
От і в нас ізнов — "Бабаків день", крилатий вислів по всьому сьвіту літає. Але чи ми опинилися в ліричній комедії? Видне діло, воно так у розумінні певних кіл глядацьких, але ми в кіні, нам не чути.
Гадаю, півзабута стрічка теж по своєму буремного року Божого 1987 "Зеркало для героя" — сорочка ближча до нашого тіла. Ми — не бабаки, і, здавалося-б, це довели. І героїв, слава Богу, знову маємо.
Це кіно славетного на Москві чи не вкраїнця родом Володимира Хотиненка — зовсім не про вкраїнство, але творці фільму, а, отже, і знадоби до його творення — не без нашої підіплічки. Тут герой Сергіїв Колтаковів і собі перебуває той самий день без кінця й без краю, й узадовзі перед працею нелюбих Москві гамериканців, що першими були, як звісно, тільки на Місяці, та й там не без гріха. Споглядаючи себе в дзеркалі часу, герой доходить висновку, що слушно прожити минувшину неможливо, можна хіба її полюбити. Для героя й авторів фільму Вкраїна — теж минувшина підтятого СРСРу.
Але хронотоп — Донеччина. Ми-ж тепер знаємо, що на Донеччині минуле — вічно живе. До того, донецьке колишнє — це, як тепер виявилося, наш спільний український спадок. Десь там, під териконами брехонь, спить мало не вічним сном щира правда всіх пригноблених і бідних... нашої Вкраїни. Відкиньмо те, що стало на чергу дня, й перегляньмо те кіно. Після тієї — знов тієї. Нагадаймо козі смерть — і, дай Боже, ще вона поживе... Маймо геройство зазирнути в героївське сьвічадо.
І фільм такий був року 1993-го — "Бабаків день" (Groundhog Day). Оповідку придумав один буддист. Там нікчемний герой застрягає в одному непотрібному дні мізерного свого життя. І поки не виправить він усенької своєї карми, додому ніхто не піде, самі себе затримуємо. Але Білл Мюррей усе залагоджує. І дуже мило! Одно слово — лірична комедія.
От і в нас ізнов — "Бабаків день", крилатий вислів по всьому сьвіту літає. Але чи ми опинилися в ліричній комедії? Видне діло, воно так у розумінні певних кіл глядацьких, але ми в кіні, нам не чути.
Гадаю, півзабута стрічка теж по своєму буремного року Божого 1987 "Зеркало для героя" — сорочка ближча до нашого тіла. Ми — не бабаки, і, здавалося-б, це довели. І героїв, слава Богу, знову маємо.
Це кіно славетного на Москві чи не вкраїнця родом Володимира Хотиненка — зовсім не про вкраїнство, але творці фільму, а, отже, і знадоби до його творення — не без нашої підіплічки. Тут герой Сергіїв Колтаковів і собі перебуває той самий день без кінця й без краю, й узадовзі перед працею нелюбих Москві гамериканців, що першими були, як звісно, тільки на Місяці, та й там не без гріха. Споглядаючи себе в дзеркалі часу, герой доходить висновку, що слушно прожити минувшину неможливо, можна хіба її полюбити. Для героя й авторів фільму Вкраїна — теж минувшина підтятого СРСРу.
Але хронотоп — Донеччина. Ми-ж тепер знаємо, що на Донеччині минуле — вічно живе. До того, донецьке колишнє — це, як тепер виявилося, наш спільний український спадок. Десь там, під териконами брехонь, спить мало не вічним сном щира правда всіх пригноблених і бідних... нашої Вкраїни. Відкиньмо те, що стало на чергу дня, й перегляньмо те кіно. Після тієї — знов тієї. Нагадаймо козі смерть — і, дай Боже, ще вона поживе... Маймо геройство зазирнути в героївське сьвічадо.
Немає коментарів:
Дописати коментар