Поет прокидається в своїм кобзарськім кубельці й зразу пучками ніг тягнеться до хатніх котурнів кустарного московського виробництва. Ставши лірник на тії котурни, звично сягає до дубових московських милиць. Тяжко спершись на тії милиці, полоще рота відволожною, здоровкуватою московською водою. А тоді вже як сплюне по вкраїнському — щиро та красно!
Немає коментарів:
Дописати коментар