Оце ми нині (от хоч і в тропарі) бачимо Батька (сивого дідуся), Духа (білого голуба) й Чоловіка, що христиться в холодній воді, щоб потім каратися й скаратися. Про того, кому це все зрозуміло, геть усе просто: Вони разом, Вони Втрьох, а з Ними — разом нас багато. А тим часом трійчистість Божества — найбільша таємниця нашої віри й цілковита річ незнання.
Може сьогодні, з водою, з Життьовою Водою, ми дальші від розуміння, ніж коли ми ходили бережком і придивлялися до бриж на Йорданській поверхні. Дуже близькі два береги, та між ними — прірва-глибочінь, куди провалюється вся наша тяма. Згадай про це, моя чарко!
Немає коментарів:
Дописати коментар