Поетичне мислення ніби довільне: здається, в тих хащах що тільки не росте: возись, дерево, і кладись.Коли-ж ні: натрапиш на якогось покруча й якось поетичним чуттям уже знаєш: еге, та це вже не мистецька фльора — й не фавна: то просто наш гульливий пес у ближніх кущах спарувався не знати з чим.
Немає коментарів:
Дописати коментар