Ой, пролетів чужий лелека й щось там закинув нишком: ачей народилася нова перекладницька аґенція. Словами пісні, якийсь козак-нетяжище позбудеться лиха. Якийсь, кажу, а не ти. А ти будь шляхетний, задивившися проти сонця на небесно-високий штандарт. Он бачиш: білий клаптик у пір'ячку? Оце-ж воно. Тобі здається, що то новий ненаситний животик, а там крила суть: праця, гроші, харч — усе полетіло. Ні, тебе не покличуть їстоньки. Тебе мобілізують зорити й захоплюватися. Любити оту нову лебедину зграйку — а молоді-ж, веселі всі які! Хоч і небагато тих усіх. Усіх багато, бач, не буває.
Молоді-веселі, а вже мудрі — аж побіліли всі. Од чистоти — на капітуляцію здаватися не збираються ті білі летючі прапорці. То вже ти капітулюй перед новим капітулом.
Немає коментарів:
Дописати коментар