Я тільки-тільки почутив мову, прикро наслухаю, як бренить хор лісових дзвіночків, а мене вже затягають до мовної чубанини. Тривайте, шановні, я ото вберуся в силу, напужуся, геть оглухну — й як зикну, як кинуся! Отоді й начувайся котрий благуватий.
Немає коментарів:
Дописати коментар